Річка замість дороги: дизайнер показав, як можна змінити Хрещатик. Проєкт|

«У Києві знаходиться понад 60 підземних річок, в тому числі і річка Хрещатик що і сьгодні протікає в колекторі під одноіменною центральною вулицею міста… Відновивши хоч частину цих річок в поєднанні з існуючим пагорбним ландшафтом столиця перетвориться на сучасне, унікальне, екологічно комфортне середовище», – пише автор.

Дизайнер зазначає, що Майдан Незалежності можна було б перетворити на зону для пікніку. Місце для доріг також вистачає: п’ять смуг проходили б по стороні ЦУМу і Головпоштамту. Проте доведеться відмовитися від підземних переходів.

Хрещатик — струмок (мала річка) у Києві, що тече Хрещатицькою долиною, права притока річки Клов. Довжина близько 1,4 км.Назва походить від Хрещатого яру, що в свою чергу здобув назву від бічних ярів, що «перехрещувалися».

Починається неподалік Європейської площі, з ряду джерел, далі протікає улоговиною Хрещатика та на Бесарабській площі впадає у Клов. На Хрещатицькій площі існувала невелика водойма. Також водойма — Бесарабський басейн — існувала на однойменній площі.

На сучасному Майдані Незалежності приймає 5 правих приток, найбільші з яких протікають під Софіївською та Михайлівською вулицями, а інші — під вулицями Малою Житомирською, Грінченка та провулком Шевченка. Біля перехрестя з вулицею Богдана Хмельницького приймає притоку Луга. Майже перед впадінням у Клов Хрещатик приймає свою ліву притоку Кловиця.

Ще 1840 року Хрещатик одним з перших річок міста був взятий у колектор на всій протяжності. Київ не раз потерпав через річку Хрещатик, особливо під час злив. Із сусідніх пагорбів струмок наповнювався водою, виходив з берегів і підтоплюючи будинки. Щоб вирішити проблему, річку вирішили закувати у колектор. Будівництво його розпочалося взимку 1888 року. Русло Хрещатика вирівняли і сховали у величезну цегельну трубу, засипавши зверху землею.

Більше фото