Національна мережа незалежних медіа
Національна мережа незалежних медіа

Національна мережа незалежних медіа
Національна мережа незалежних медіа
пн, 24 червня
+23
$   40.45
  43.23

2 берез. 2022 18:53

Останнє оновлення  
22 груд. 2023 12:27
Політика
0

3

0

Путін прорахувався, але тепер може вдарити сильніше

Путін прорахувався, але тепер може вдарити сильніше


Протягом першого тижня Україна відбивалася значно сильніше, ніж очікував Володимир Путін, або ніж обіцяли йому його генерали. Але це лише початок того, що може перетворитися на важку війну.

Про це говорить редактор з міжнародних питань Джон Сімпсон, - пише BBC News Україна.

Путін, мабуть, сподівався, що за кілька днів після вторгнення російських військ Київ впаде. І він, звичайно ж, очікував, що західні країни, залякані та розділені, погодяться з тим, щоб він повернув собі територію, яка, за його словами, є історично частиною Росії.

Нічого з цього не сталося. Україна виявилась міцним горішком, а реакція західних країн, особливо Німеччини, була значно жорстокішою, ніж він очікував.

Російська економіка вже постраждала. Єдиний великий друг Путіна, Китай, тепер, здається, стурбований тим, що хвиля гніву Заходу може зачепити сам Китай і що китайська економіка зазнає серйозної шкоди. Він вже дистанціювався від вторгнення.

НАТО навпаки може посилити свої сили. А до альянсу заради власної безпеки можуть приєднатися Фінляндія і Швеція. Путін розв'язав цю війну частково для того, щоб завадити Україні вступити до НАТО, але натомість може отримати ще більше членів НАТО на своєму північно-західному кордоні.

Все це серйозні невдачі, що є результатом власних прорахунків Путіна, яких він припустився під час самоізоляції від Covid-19. Він зустрічався лише з кількома радниками, які, як ми можемо припустити, говорили йому те, що він хотів чути. Тепер йому доведеться шукати нові шляхи. Він ніколи не відступав і не приймав відмову. Він вдарить сильніше - і в нього є для цього зброя.

Посол України в США стверджує, що російські війська вже застосували термобаричну зброю — так звану вакуумну бомбу, що всмоктує кисень для створення високотемпературного вибуху. Посли в такі моменти часто роблять різкі заяви, але ми вже бачили відео з російськими термобаричними ракетними установками, що прямують до України. Аналітики кажуть, що ширше використання цієї зброї - це, ймовірно, лише питання часу.

На фотографіях районів Києва, які потрапили під обстріл, можна побачити сліди, схожі на ті, що залишають касетні бомби. Такі снаряди, наближаючись до цілі, розпадаються на безліч маленьких "бомбочок", які завдають жахливих осколкових поранень усім, хто перебуває в зоні ураження.

Касетні бомби заборонені міжнародною конвенцією 2008 року, проте підписувати цей документ Росія відмовилася, заявивши, що застосовує їх відповідно до міжнародного права. Мешканці Харкова могли б із цим посперечатися. Володимир Путін ніколи не боявся застосовувати високонебезпечну зброю. Вважається, що з високою ймовірністю він особисто санкціонував використання радіоактивного полонію-210 для отруєння у Лондоні у 2006 році колишнього агента КДБ Олександра Литвиненка.

Швидше за все, він же наказав застосувати нервово-паралітичну речовину "Новачок" у Солсбері у 2018 році для отруєння ще одного перебіжчика Сергія Скрипаля. Скрипаль вижив, проте ще одну випадкову жертву врятувати не вдалося: Дон Стерджес загинула, бо нанесла речовину собі на шкіру.

Путіна, зважаючи на все, не хвилює загроза життю випадкових цивільних людей. Згадані вище замахи були сплановані заздалегідь, у них були конкретні завдання - на відміну від ситуації, яку ми спостерігаємо зараз в Україні. Але загальний принцип той самий: якщо на кону інтереси Росії, то життям мирних жителів цілком можна знехтувати.

Історія може повторитися: у 1939 році Сталін напав на Фінляндію, розраховуючи здобути перемогу буквально за кілька днів. Проте Фінляндія розгорнула потужну оборону - і радянська армія зазнала образливої поразки. Бойові дії тривали понад сто днів: Фінляндія втратила частину території, але зберегла незалежність.

Ми зараз поки що перебуваємо лише на початку конфлікту, і те, що Україна чинить потужний опір, ще не означає, що їй вдасться довго витримувати тиск Росії. Однак перший раунд, безумовно, завершився добре, і відповідь Заходу виявилася значно сильнішою, ніж очікували багато хто. Насамперед - президент Володимир Путін.